- Немає сумніву: чому некомпетентні люди такі впевнені у собі.
Аннамарія Теста, професорка міланського університету Бокконі, спеціалістка з комунікацій, звертає нашу увагу на зростання кількості некомпетентних людей, нездатних усвідомити свою некомпетентність. Це явище описали вчені з Університету Корнелла Девід Даннінг і Джастін Крюгер ще в 1999 році, але, схоже, інтернет сприяє збільшенню «диванних» фахівців.
Які ваші докази?
Отже, Девід Даннінг та Джастін Крюгер виміряли схильність некомпетентних людей переоцінювати себе. Їхнє дослідження почалося з цікавого газетного факту: якийсь МакАртур Віллер дізнався, що лимонний сік використовують у шпигунських справах як невидиме чорнило. Дійсно, коли сік висихає, він стає невидимим (проявляється потім при нагріванні). Чоловік обмазав обличчя лимонним соком і спробував пограбувати банк, думаючи, що теж стане невидимим. Даннінг прочитав цю нотатку і подумав, що Віллер занадто дурний, щоб бути грабіжником, більше того — занадто дурний, щоб зрозуміти, що він дурний. Після цього Даннінг знайшов метод виміру здатності до самооцінки для груп студентів, які оцінювали різні сфери: від логічного мислення до знання граматики. Потім Даннінг порівнював дійсний рівень знань та оцінку, яку давали своїм навичкам молоді люди. Результати однозначні: некомпетентні люди мають схильність регулярно переоцінювати власні здібності та недооцінювати середній рівень здібностей групи. Схильність некомпетентних до помилки — всеосяжна та кидає виклик елементарним законам математики, наголошує Девід Даннінг у своєму короткому виступі на Ted-Ed. Наприклад, 42% інженерів у групі вважають, що належать до 5% найкращих фахівців групи. Або, наприклад, 88% американських автомобілістів вважають, що їхні здібності з водіння вищі за середнє.
Таким чином, до некомпетентності часто додається зарозумілість і тоді некомпетентні люди починають свято вірити у свої здібності. Вони не мають уявлення про межі своїх знань і навіть не розуміють, що помиляються. Таким чином, їм важко визнати компетентність інших, вони навіть доходять до того, що зневажають її.
Хороша новина та дві погані
Хороша новина в тому, що якщо людина продовжує вчитися, ілюзія всезнання швидко зменшується, це видно на графіку.
Погана новина — некомпетентні люди не вважають за необхідне ще чогось вчитися, їм дуже зручно «відпочивати на лаврах» високого рівня знань, який вони уявляють, з якого вони зневажливо дивляться на решту світу навколо.
Ще одна погана новина в тому, що навіть найкращі експерти ніколи не досягнуть такого рівня впевненості у своїх знаннях та навичках. Вони надто добре знають, що світ складний, що не так просто і т.д.
Все це призводить до того, що на нас ефект Даннінга-Крюгера справляє абсолютно ефект, що обеззброює. Але це ще не все. Експерти та не-експерти намагаються будувати діалог (і сперечатися) на двох різних рівнях: експерти говорять по суті, а самовпевнені не-експерти ставлять під сумнів авторитетність своїх співрозмовників, ставлячи їх у незручне та неприємне становище.
Неприємно й те, що компетентні люди (найкращі учні та студенти, у тому числі) схильні недооцінювати свої знання та здібності. Якщо вони щось знають, якщо щось їм дається легко, вони думають, що всі такі, і що вони не являють собою нічого особливого. Так, поступово у них може розвинутися синдром самозванця: страх, що знань та вмінь завжди недостатньо. Виходить, що синдром самозванця – це зворотний бік ефекту Даннінга-Крюгера. Жаль, що одна його сторона шкодить розумним людям, а інша дає перевагу дурним (принаймні це стосується самооцінки, доки вони не зберуться пограбувати банк).
Звідки взявся цей ефект?
Це спотворення здатності оцінювати і приймати рішення, що виникає в результаті поспішних суджень, що ґрунтуються на упередженнях, непорозуміннях і невірних даних. Звісно, ніхто не застрахований від когнітивних спотворень. Вікіпедія дає цілий їх список, з яким ви можете, про всяк випадок, ознайомитися, щоб зрозуміти, скільки різними способами ми можемо помилятися. Але якщо ми знаємо, що існують когнітивні спотворення, ставимо під сумнів чиїсь висловлювання, тримаємося за реальність і поводимося «простіше», то ми помилятисямемо і менше страждатимемо через наші помилки.
Джерело: internazionale.it
Фото: Lara Zankoul
